ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

$_86.JPG

 

 

Слюсар-ремонтник 

 

 

Загальні поняття:


Слюсар – це робітник, який обробляє метали ручним або механізованим інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми.

Коротка історія професії:


Професія дуже поширена, необхідна для будь-яких видів і етапів виробництва, де є техніка, механізми, прилади, агрегати. Професія слюсаря бере свій початок з того часу, коли людство почало винаходити машини, механізми, коли знадобилися фахівці для їхнього складання, обслуговування та ремонту. Вперше про слюсарну справу згадувалося у 1463 році у віденському архіві, а у 1545 році у Німеччині організували слюсарний цех. Назва професії походить від німецького слова schlos - замок. Шлоссери - так називали майстрів, які виготовляли замки.
З появою металорізальних верстатів та їх удосконаленням поступово скорочувалась частина ручної праці, бо вона замінювалася працею стругальників, токарів, фрезерувальників, шліфувальників. Та однією з провідних залишалася професія слюсаря. Як і раніше, цінується праця слюсаря – майстра, від якого вимагається вміння виконувати всі види ручної обробки металів. Праця слюсаря–ремонтника потрібна в багатьох галузях господарства: на машинобудівних підприємствах, в будівельних організаціях, в сільському господарстві, на підприємствах і організаціях сфери побутового обслуговування тощо.

Характер роботи:


Виробничо–економічні показники діяльності сучасного підприємства значною мірою залежать від технологічного і загальнозаводського обладнання, від його надійності і довговічності. Завдання забезпечення належного технічного стану обладнання за мінімальних втрат виробництва вирішується шляхом проведення якісного монтажу обладнання і раціональної організації його технічного обслуговування та ремонту.
Слюсар–ремонтник відновлює первісний технічний стан промислового обладнання, забезпечує його безперебійну роботу, здійснює повсякденний технічний нагляд, а в необхідних випадках проводить поточний та капітальні ремонти.
Слюсар-ремонтник – робітник, що обслуговує техніку на виробництві та в побуті, регулює, виконує поточний і терміновий ремонти, проводить профілактичні заходи. Ремонтнику необхідно добре розбиратися в тих механізмах, з якими він працює, знати логіку їхнього функціонування і властивості матеріалів, з яких вони виготовлені. Фахівець даного профілю може виконувати поточний, капітальний і плановий ремонт техніки. Поточний ремонт містить у собі заміну деталей, що вийшли з ладу. Капітальний ремонт проводиться тоді, коли поламані чи зношені базові механізми, що спричиняє ушкодження інших деталей і вузлів. Плановий ремонт – це діагностика і перевірка стану всіх систем механізму, заміна зношених деталей до того, як техніка вийшла з ладу. 
Для ремонту системи робітник у першу чергу знайомиться з технічним паспортом чи кресленням апаратури. Далі він здійснює технічну діагностику механізмів, при необхідності розбираючи апарат, складає план робіт. Ремонтник усуває несправність, замінюючи чи ремонтуючи ушкоджені деталі. При цьому він використовує різні інструменти і прилади для проведення вимірів і діагностики. У процесі зборки устаткування чи техніки він робить припасування деталей, дотримуючи їхнє точне взаєморозташування відповідно до технічних умов; регулює і налагоджує роботу механізмів, готує їх до роботи.

Умови роботи:


Ремонт, який проводить слюсар-ремонтник, може виконуватися прямо на місці експлуатації техніки, якщо вона не транспортабельна. Також можуть використовуватися спеціальні майстерні чи приміщення різного розміру в залежності від габаритів об'єкта, який підлягає ремонту. Ремонт демонтованих деталей і виготовлення нових проводиться на спеціальному робочому місці.
Одним з негативних факторів роботи слюсаря–ремонтника є стомлюваність. При цьому ступінь фізичної напруженості може коливатись в широких межах залежно від характеру виробничих операцій. Найбільш трудомісткими є: обпилювання металу, нарізання різьби, шабрення, підіймання та перенесення вантажу, розбирання та складання вузлів, механізмів.
Загалом роботи, що виконує слюсар–ремонтник, можна віднести до робіт середньої тяжкості.
У слюсаря–ремонтника 8–годинний робочий день з регламентованою обідньою перервою. Протягом дня робітник має право робити кілька короткочасних перерв для відпочинку, які встановлюються самим робітником або бригадою. Як правило, ці перерви бувають після закінчення певного етапу роботи. Короткі перерви попереджують настання стомлюваності.
Виробництва, на яких працює слюсар–ремонтник, можуть мати одно – дво- і тризмінний графік роботи при загальній тривалості робочого тижня 40 годин. Щорічно робітникам надається оплачувана відпустка 24 календарні дні.
Слюсар–ремонтник переважно чоловіча професія, але на окремих ділянках, де підняття вантажу не перевищує дозволених медичних норм охорони праці жінок, наприклад, в деяких хімічних виробництвах, можуть працювати і жінки.
Слюсар–ремонтник працює в спеціальному одязі згідно з нормами, встановленими для даного виробництва. Санітарно–гігієнічні умови на робочому місці залежать від того, де він працює: в промисловому приміщенні, в майстерні, на виробничому майданчику і подвір’ї тощо.
Основні вимоги до безпечних умов праці.

Слюсар-ремонтник повинен:

  • виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • бути уважним до сигналів рухомого транспорту;
  • ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку;
  • не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електрошаф;
  • не включати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена адміністрацією;
  • не проходити і не стояти під піднятим вантажем;
  • виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та за якою він проінструктований;
  • не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
  • не захаращувати робоче місце;
  • не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;
  • вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків

Ринок праці:


Праця слюсаря-ремонтника необхідна в багатьох галузях: в експлуатаційних відділах, на підприємствах, заводах, ЖЕКах, ремонтних майстернях, на будівництві, в хімічній промисловості, в машинобудівництві, в фермерському господарстві, бо машини і механізми стали невід’ємною частиною нашого життя.

Медичні обмеження:


Праця слюсаря-ремонтника відноситься до категорії робіт з середнім фізичним навантаженням. Діяльність не рекомендується людям, що страждають захворюваннями серця, суглобів, легень і дихальних шляхів, хворобами опорно-рухового апарату, шкіри, а також людям, що мають вади зору і слуху (низька гострота зору, стійкість чіткого бачення і т.п.), алергію на запахи олій, емульсій і т.д., нервово-психічні захворювання.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей:


Фахівець повинен мати витривалість і в деяких випадках фізичну силу, тонку м'язову, слухову чутливість, мати гарний зір. Потрібна рухливість, координованість і точність рухів кистей і пальців рук, точний окомір (лінійний і об'ємний), розвинута просторова уява, гарна образна і рухова пам'ять, технічна кмітливість, врівноваженість, терпіння, спостережливість, високий рівень технічного та оперативного мислення, комунікабельність; почуття відповідальності; ввічливість; акуратність. 
Слюсар-ремонтник повинен мати досить глибокі знання з фізики, хімії, математики, знати про матеріали, принципи роботи систем, що ремонтуються. Він повинен знати правила техніки безпеки, технології планово-попереджувального ремонту, технічні способи випробування апаратури після ремонту, допуски, класи точності. Фахівець повинен уміти визначати ступінь зносу устаткування, підбирати необхідні для заміни деталі, якщо таких немає, та створювати ескізи креслень для їхнього виготовлення, виконувати розбирання, ремонт, зборку устаткування і підготовку його до роботи.

Перспективи розвитку:


До перспектив професійного росту і кар'єри слюсаря-ремонтника можна віднести: підвищення розряду, заробітної плати, складності виконуваних робіт. Можливий адміністративний ріст, підвищення кваліфікації (технікум, інститут), розширення професійних навичок за рахунок збільшення видів виконуваних робіт, перекваліфікація на споріднені професії.
Затребуваність на ринку праці досить висока, попит на фахівців стабільний. 

Інформація з сайту: http://www.profterminal.volyn.ua

Некоректний ввод...
Невірний захісний код...